Завідувач науково-дослідної лабораторії
ЗАХАРЧЕНКО Андрій Миколайович
доктор юридичних наук, професор
ORCID: 0000-0002-6359-2475
ЗАХАРЧЕНКО Андрій Миколайович
доктор юридичних наук, професор
ORCID: 0000-0002-6359-2475
Науково-дослідну лабораторію публічної безпеки громад створено згідно з наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10 липня 2020 р. № 523. Метою діяльності лабораторії є проведення науково-прикладних досліджень з актуальних питань правового забезпечення публічної безпеки громад, сприяння підвищенню ефективності освітнього процесу та якісній підготовці в університеті здобувачів вищої освіти.
Наукова робота науково-дослідної лабораторії зорієнтована на підготовку пропозицій і рекомендацій щодо удосконалення правового забезпечення діяльності органів Національної поліції, МВС, органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади стосовно дотримання законності, боротьби із злочинністю, охорони громадського порядку, а також вирішення інших питань публічної безпеки територіальних громад, з урахуванням практичних потреб зазначених органів.
Організаційно науково-дослідна лабораторія входить до складу Донецького державного університету внутрішніх справ та розміщена в адміністративному корпусі університету (м. Кропивницький, Велика Перспективна, 1).
Контактна інформація:
Корпоративна електронна пошта: ndl_pbg@dnuvs.ukr.education
БОБКОВА Антоніна Григорівна
доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, керівник Донецького регіонального наукового центру НАПрН України, заслужений юрист України
ORCID: 0000-0002-0834-7514
КОВАЛЕНКО Артем Володимирович
кандидат юридичних наук, доцент
ORCID: 0000-0003-3665-0147
Основні теми наукових досліджень науково-дослідної лабораторії:
У монографії представлено комплексне дослідження правових форм взаємодії органів і підрозділів Національної поліції з органами місцевого самоврядування у сфері забезпечення публічної безпеки і порядку. Здійснено загальнотеоретичну характеристику правових форм взаємодії цих органів та проаналізовано правову основу таких відносин. Розглянуто окремі правові форми взаємодії зазначених органів, серед яких: інформування органів місцевого самоврядування про діяльність органів і підрозділів Національної поліції щодо забезпечення публічної безпеки і порядку; створення та організація роботи міжвідомчих колегіальних органів, розроблення та виконання програмних документів з питань забезпечення публічної безпеки і порядку; організація діяльності громадських формувань з охорони публічного порядку; забезпечення публічної безпеки і порядку під час проведення масових заходів; здійснення заходів правового режиму воєнного стану щодо забезпечення публічної безпеки і порядку, і ін. За підсумками дослідження обґрунтовано пропозиції з удосконалення чинного законодавства і правозастосовної практики щодо взаємодії між органами (підрозділами) Національної поліції та органами місцевого самоврядування.
У науковому нарисі досліджено основні питання щодо обмеження права на свободу мирних зібрань під час дії воєнного стану. Розглянуто загальні засади обмеження зазначеного права в умовах правового режиму воєнного стану. Проведено аналіз розпорядчих документів військових адміністрацій та військового командування, якими встановлено обмеження права на свободу мирних зібрань. Акцентовано увагу на проблемах реалізації адміністративної відповідальності за порушення порядку організації і проведення мирних зібрань під час дії воєнного стану. За підсумками дослідження обґрунтовано пропозиції щодо удосконалення нормативно-правової регламентації відносин, які виникають у зв’язку з необхідністю обмеження права на свободу мирних зібрань під час дії воєнного стану.
Науковий нарис присвячено дослідженню правових аспектів участі органів Національної поліції у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану. Проаналізовано стан правового регулювання діяльності органів Національної поліції щодо участі у забезпеченні та здійсненні таких заходів. Розглянуто проблемні питання, що виникають під час реалізації органами Національної поліції відповідних повноважень. За підсумками дослідження обґрунтовано пропозиції з удосконалення законодавства, яке становить правову основу участі органів Національної поліції у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану.
У коментарі представлено аналіз судової практики розгляду спорів, що виникають у зв’язку з реалізацією органами (підрозділами) Національної поліції наданих їм повноважень щодо видачі громадянам дозволів на придбання, зберігання, перевезення і використання певних видів зброї невійськового призначення; анулювання таких дозволів; продовження терміну їх дії; здійснення перевірок дотримання фізичними та юридичними особами спеціальних правил та порядку зберігання і використання зброї. Акцентовано увагу на проблемних питаннях, пов’язаних із неоднаковим тлумаченням і застосуванням окремих положень нормативно-правових актів, що регулюють діяльність органів (підрозділів) Національної поліції за відповідним напрямом.
Коментар може становити інтерес для працівників органів (підрозділів) Національної поліції, адвокатів, науковців та всіх, хто шукає відповіді на питання щодо розв’язання вищевказаної категорії судових спорів.
У науково-практичних рекомендаціях наведено основні положення щодо встановлення та застосування адміністративної відповідальності за порушення заборон і обмежень, пов’язаних із введенням воєнного стану. Представлено загальну характеристику різних видів заборон і обмежень, які запроваджуються уповноваженими державними органами у зв’язку із введенням воєнного стану. Проаналізовано практику застосування адміністративної відповідальності за порушення таких заборон і обмежень та запропоновано напрями удосконалення правозастосовної діяльності за відповідними напрямами. Обґрунтовано пропозиції щодо удосконалення положень законодавства з питань адміністративної відповідальності за порушення заборон і обмежень, пов’язаних із введенням воєнного стану.
Науково-практичні рекомендації адресовані суб’єктам нормотворчої діяльності, а також посадовим особам органів Національної поліції та Державної прикордонної служби України, уповноваженим розглядати питання щодо застосування адміністративної відповідальності за порушення заборон і обмежень, пов’язаних із введенням воєнного стану.
У монографії представлено комплексне дослідження кримінально-правових та кримінологічних засад запобігання хуліганству в Україні. Зокрема, проаналізовано генезу та розвиток законодавства щодо кримінальної відповідальності за хуліганство, досліджено підстави криміналізації зазначеного правопорушення та охарактеризовано його кримінально-правові ознаки. У роботі здійснено аналіз стану й тенденцій вчинення цього виду кримінальних правопорушень, розглянуто комплекс детермінант, що впливають на вчинення хуліганства. Також сформовано типовий кримінологічний портрет осіб, які вчиняють хуліганство, а також віктимологічну характеристику жертв хуліганських дій. У монографії узагальнено та доопрацьовано положення щодо сукупності загальносоціальних та спеціально-кримінологічних заходів запобігання хуліганству. На основі проведеного дослідження обгрунтовано пропозиції щодо внесення відповідних змін до статті 296 Кримінального кодексу України та удосконалення підходів до запобігання вчиненню таких кримінальних правопорушень на загальносоціальному та спеціально-кримінологічному рівнях.
Монографія може бути корисною для науковців, викладачів, аспірантів і студентів закладів вищої освіти юридичного профілю, працівників правоохоронних органів і всіх, хто цікавиться питаннями кримінального права та кримінології.
У монографії представлено дослідження питань кримінально-правової характеристики незаконного втручання в роботу автоматизованих систем в органах та установах системи правосуддя. Зокрема, проаналізовано питання соціальної обумовленості криміналізації зазначеного діяння. Охарактеризовано становлення і розвиток законодавства щодо кримінально-правової охорони функціонування автоматизованих систем в органах та установах системи правосуддя. Проаналізовано та доопрацьовано наукові положення стосовно об’єктивних та суб’єктивних ознак вищеназваного кримінального правопорушення. Досліджено проблемні аспекти пеналізації цього протиправного діяння. За результатами проведеного дослідження обґрунтовано пропозиції щодо внесення до Кримінального кодексу України відповідних змін.
Монографія може бути корисною для науковців, викладачів, аспірантів і студентів вищих навчальних закладів юридичного профілю, працівників правоохоронних органів, та всіх, хто цікавиться питаннями кримінального права.
У науково-практичних рекомендаціях наведено основні положення щодо здійснення дозвільно-погоджувальних функцій підрозділів Національної поліції у сфері господарювання. Представлено загальну характеристику дозвільно-погоджувальних функцій, що здійснюються підрозділами Національної поліції у відносинах із суб’єктами господарювання.
Проаналізовано стан нормативно-правової регламентації зазначених функцій та запропоновано напрями її удосконалення. Виокремлено проблемні питання здійснення підрозділами поліції вищевказаних функцій, з урахуванням судової практики розгляду відповідних категорій спорів.
Науково-практичні рекомендації адресовані суб’єктам нормотворчої діяльності, а також працівникам підрозділів Національної поліції, що забезпечують здійснення дозвільно-погоджувальних функцій у сфері господарювання.
У науково-практичних рекомендаціях розглянуто основні питання організаційно-правового забезпечення надання адміністративних послуг підрозділами Національної поліції. Охарактеризовано види адміністративних послуг, що надаються підрозділами Національної поліції.
Представлено загальну характеристику законодавства, що становить правову основу надання цих послуг. Проаналізовано правові підстави та порядок надання підрозділами поліції адміністративних послуг різних видів. Приділено увагу проблемам інформаційного забезпечення надання зазначених послуг. Запропоновано напрями удосконалення організаційно-правового забезпечення надання поліцією адміністративних послуг.
Науково-практичні рекомендації адресовані суб’єктам нормотворчої діяльності, а також працівникам підрозділів Національної поліції, які організовують надання адміністративних послуг.
У монографії представлено дослідження кримінологічних засад запобігання вуличній злочинності. Наведено поняття, ознаки та сутнісні характеристики вуличної злочинності. Представлено кримінально-правову характеристику кримінальних правопорушень, що вчиняються в умовах вуличного простору. Проаналізовано стан, структуру та динаміку вуличної злочинності в Україні. Розглянуто основні кримінологічні ознаки осіб, які вчиняють кримінальні право-порушення в умовах вуличного простору.
Досліджено детермінанти вуличної злочинності та сформовано віктимологічну характеристику жертви кримінальних право-порушень, що вчиняються в умовах вуличного простору. З урахуванням зарубіжного досвіду запобігання вуличній злочинності запропоновано комплекс заходів щодо запобігання такій злочинності в Україні на загальносоціальному, спеціально-кримінологічному та індивідуальному рівнях.
У науковому нарисі проаналізовано проблемні питання, що виникають у зв’язку із здійсненням захисту прав і законних інтересів держави у разі порушення цих прав та інтересів суб’єктами господарювання державного сектору економіки.
Наведено загальні положення щодо здійснення захисту прав і законних інтересів держави у відносинах із зазначеними суб’єктами господарювання, охарактеризовано підстави такого захисту. Проаналізовано стан правового регулювання діяльності уповноважених державних органів щодо здійснення захисту прав і законних інтересів держави у вищевказаних відносинах. Обґрунтовано пропозиції з удосконалення захисту прав і законних інтересів держави від порушень з боку суб’єктів господарювання державного сектору економіки та внесення до законодавства відповідних змін.
У монографії представлено дослідження актуальних питань правового забезпечення публічної безпеки громад в Україні та проаналізовано відповідний досвід деяких країн-членів Європейського Союзу. Досліджено загальні засади забезпечення публічної безпеки громад, серед яких, суб’єктний склад таких відносин, окремі умови та заходи забезпечення такої безпеки.
Розглянуто питання кримінально-правового та кримінологічного забезпечення публічної безпеки громад. Обґрунтовано пропозиції з удосконалення законодавства і правозастосовної практики, спрямовані на підвищення рівня публічної безпеки громад, збільшення ефективності діяльності правоохоронних органів, органів місцевого самоврядування та інших органів, задіяних у забезпеченні такої безпеки.