Організатори:
Донецький державний університет внутрішніх справ
Партнери:
Управління запобігання корупції МВС України
Департамент освіти, науки та спорту МВС України
Представництво в Україні (за згодою)
Цільова аудиторія: співробітники закладів вищої освіти, здобувачі вищої освіти, працівники Національної поліції України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України та інші зацікавлені особи.
Уповноважені з антикорупційної діяльності (та/або особи, на яких покладене виконання обов’язків уповноважених з антикорупційної діяльності), керівники, заступники керівників територіальних органів МВС, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС.
Орієнтовна кількість учасників за рік: при впровадженні навчання у форматі «онлайн» – до 50 осіб, у форматі «офлайн» – не більше 20 осіб.
Викладання та навчання (методи навчання, форми проведення навчальних занять). Навчання здійснюється у формі проведення інтерактивних лекцій, презентацій, відеоконференцій, семінарів (вебінарів), тренінгових занять, тематичних (групових та індивідуальних) дискусій із застосуванням соціальних мереж, чатів інтернет-форумів у режимі віддаленого часу (онлайн) та у режимі реального часу (онлайн), самостійного вивчення відповідної навчально-методичної літератури.
Приблизний перелік тем, які можуть бути висвітлені в процесі навчання
| № п/п |
Тема лекції |
Анотація |
| 1. |
Доброчесність як основна передумова гармонізації інтересів суспільства. |
Посилення гуманізації і соціалізації економіки і суспільства в цілому передбачає, в першу чергу, зміцнення моральних засад шляхом зміни в усіх напрямках діяльності держави. Координація і регулювання ринкової економіки реалізуються за умови дотримання таких етичних принципів, як чесність, порядність, вірність зобов’язанням. |
| 2. |
Загальні положення та принципи політики забезпечення дотримання доброчесності в суспільстві.
|
Доброчесність спрямована на боротьбу з антиморальними явищами. Забезпечення цього процесу потребує розробки політики доброчесності, що має здійснюватися за такими напрямами: кодекс честі, етичні норми середовища, антикорупційні заходи, оцінка рівня внутрішньої культури та свідомості тощо. Належне виконання цих та інших дій є підґрунтям побудови суспільства з нульовою толерантністю до корупції. |
| 3. |
Вимоги, обмеження та заборони як складова доброчесносної поведінки |
Поняття конфлікту інтересів, його види. Обов’язки у зв’язку з наявністю конфлікту інтересів. Зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів. Обмеження щодо одержання подарунків, сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності. Фінансовий контроль.
Порядок виявлення та встановлення фактів порушення норм доброчесної поведінки. Дотримання доброчесності, як і в європейських країнах, має стати нормою життя кожної особи – тільки такі кроки дадуть поштовх до рівності, відкритості та справедливості. Відповідно, це надаватиме ефективний поштовх до сталого розвитку громадянського суспільства. |
| 4. |
Антикорупційне просвітництво як засіб пропаганди доброчесної поведінки та протидії корупції.
|
Антикорупційне просвітництво спрямоване на формування антикорупційного світогляду, міцних моральних основ особистості, громадянської позиції та стійких навичок антикорупційної поведінки. Очевидною є необхідність створення правової культури, яка розвивала б у громадян антикорупційну ідеологію і психологічну відповідальність та стійкість. |
| 5. |
Ціннісні орієнтири доброчесної поведінки працівника МВС |
Формування уявлення про зв’язок цінностей особистості з етикою професійної діяльності працівника МВС. Побудова причино-наслідкових зв’язків між цінностями особистості і їх наслідками, формування уявлення про закріплення ціннісних орієнтирів через поведінкові моделі, розгляд рефлексійної моделі прийняття етичного ( в контексті доброчесності) вибору. |
| 6. |
Роль керівника у розбудові доброчесності в колективі.
|
Керівник є прикладом і взірцем для колективу – це зобов’язує його власними вчинками діяти у професійних ситуаціях з позиції доброчесності та професійної етики.
Керівний орган повинен продемонструвати лідерство та відданість антикорупційним політикам організації шляхом:
– затвердження антикорупційної політики установи чи організації;
– забезпечення узгодженості стратегії організації та антикорупційної політики;
– перевірки та отримання у звітні періоди інформації про ефективність антикорупційних політик;
– забезпечення процесу реалізації антикорупційної політики достатніми ресурсами (фінансовими, матеріально-технічними, експертними, комунікаційними).
Антикорупційні політики сприяють інтеграції антикорупційних принципів на всіх рівнях – від керівництва до кожного працівника. |
Перелік тем є приблизним та може змінюватися в залежності від цільової аудиторії навчання. Також додатково можуть бути надані наступні кейси, які більш спрямовані на антикорупційну складову:
- міжнародні підходи до виховання доброчесності у секторі безпеки і оброни;
- загальнотеоретичні положення запобігання та протидії корупції. Доброчесність;
- загальні засади (основні принципи) доброчесної поведінки: законність та патріотизм; політична нейтральність та толерантність; інклюзивність та гендерна рівність; справедливість, відповідальність та ефективність; громадська діяльність; конфіденційність та недопустимість розголошення інформації;
- національні підходи до виховання доброчесності для працівників структур системи МВС;
- правила професійної етики для працівників територіальних органів МВС, закладів, установ і підприємств, що належить до сфери управління МВС;
- фінансовий контроль, моніторинг способу життя та обмеження як складова виховання доброчесності.
